Прошу прощенья у судьбы
Что счастья я не смог познать
И в чувствах голову терял
Не смог себя любви отдать
Хотел сойти в поток огня
И насладится теплотой
Судьба не приняла меня
Смешав меня с серой толпой
Я не хотел быть как они
Хотел быть ярким, но простым
И добрым для людей и злым
И быть со звездами сравним...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
