За грех плата лишь смерть ! - сатана верещал
Ты не можешь нарушить, что Сам обещал
Я украл их и сделаю всё, что хочу !
Но Господь сказал смело : Я цену плачу
Любовь крепче, чем смерть ! Но тебе не понять
Что ж попробуешь смертью её удержать
Они страсти Божественной чудный венец
Ты предатель Творца, а для них Он – Отец
Пасха – сердце Христа, что нам светит с креста
Воплотилась в ней Божьей души красота
В саму грязь погрузилась Сама Чистота
Нас вместила в Себя, но осталась чиста !
То что было потом не вмещают мозги
Дъявол выл под крестом, издевались враги
Сатана сам внушил свою злость палачу
Но Господь подтвердил : Я не вор. Я плачу
С Него взята сполна неземная цена
Сколько стоила нашего рода вина
Он стал пасхой за нас, не вкушая вина
Даже капля страданья была учтена
Пасха – сердце Христа, что нам светит с креста
Воплотилась в ней Божьей души красота
В саму грязь погрузилась Сама Чистота
Нас вместила в Себя, но осталась чиста !
Совершилось ! Оплаченно всё по счетам
Время в храме разорванно на пополам
Кто живёт в том, что «до» насмерть обреченны
В том, что «после» опали в гробу пелены !
Камень прочь, вышла Жизнь, вся Любовью светясь
Пасху принял Отец Вечным Сыном гордясь
И другими детьми, кто сумел вместе с Ним
Умереть и воскреснуть, Любовью храним
Пасха – сердце Христа, что нам светит с креста
Воплотилась в ней Божьей души красота
В саму грязь погрузилась Сама Чистота
Нас вместила в Себя, но осталась чиста !
Комментарий автора: Нужно умереть со Христом, воскреснуть со Христом и жить со Христом !
сергей рудой,
сша
55 лет христианин.
Пока горят мои глаза
Пока ещё дышу
Пока не высохла слеза
я для Христа пишу !
Прочитано 6781 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
