ПАТРІОТИ!
Патріоти всі в країні, Від того краще не стає,
Лиш крики, бійки на вершині
Лиш піклування про себе.
Скубуться, владу не поділять.
Народ копійками беруть,
Надбавку пенсії підкинуть,
А ціни втричі підіймуть.
Це ‘’патріоти’’ так керують!
Законно мільйонерами стають.
Під себе і закони всі будують,
І бізнеси на родичів здають.
Що, в дусі ‘’патріотів’’- обкрадати?
Іти по головах своїх людей?
Собі зарплату аж заскалює, підняти,
А людям – щоб проіснувати.
Будують храми, наче про духовність дбають,
Самі не розуміють зміст того,
Але ж це модно, просто і логічно,
- надійно сядеш за кермо.
Чи ось таку ми Неньку ,друзі, будували?
Рабами стати на своїй землі?
Ніде ти правди не доб’єшся,
Не допоможуть і в суді.
Тому, що мільйонери все купили ,
Під себе все вони взяли,
А Україну-Неньку всю зганьбили,
На шматування ‘’вовкам ‘’ віддали.
І ще є наглість – обіцяти…
Дух ’’патріотів’’ піднімати,
Себе ‘’борцями‘’ називати,
За їхню ‘’правду‘’ постояти.
Такі ‘’борці’’ нам непотрібні.
Вони ж почути нас не здібні!
А ’’ патріотами’’ себе ще звуть,
Для того, щоб прикрити справжню суть!
Не ті тепер вже патріоти,
Не ті борці, що у книжках.
Це – ті ‘’борці’’, що ділять лиш банкноти,
За звичаєм, ще й щось кричать.
Нема ні лідера, ні патріота.
А ті, хто є – це все пусті слова,
А їхні обіцянки, то – гидота,
Вони не коштують й гроша.
До Тебе Боже, піднімаю очі!
До Тебе серцем лину я!
Бо Ти єдиний зможеш щось зробити!
В Твоїй долоні вся земля.
Земля Господня і весь Всесвіт,
Господні мешканці на ній!
Заклав Ти її на морях, утвердив!
На річках Ти її встановив!
Нехай зійдуть на Твою гору і стануть на місці святім!
Ті, в кого чисті є руки, та щирим є серце його!
Ті, хто прагнуть обличчя Твого!
Через таких борців, Ти зможеш все змінити!
Відбудувати , вже зруйновану стіну.
І справжню волю людям дарувати,
Із рабства бідності, гріха – підняти,
Зневірених, роздавлених дітей!
До Тебе Боже, піднімаю очі!
Прошу, молю – спасіння для людей!
Нехай відкриються духовні очі!
Нехай ввійде Цар слави до сердець!
Тетяна Ващишина,
місто Рівне
Комментарий автора: Не ті тепер вже патріоти,
Не ті борці, що у книжках.
Це – ті ‘’борці’’, що ділять лиш банкноти,
За звичаєм, ще й щось кричать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Гадания и их последствия - Дмитрий Об этих страшных вещах должны знать все! Я прочитал эту статью однажды на работе, но мне стало так не по себе, что я выбросил ее и не хотел больше о ней вспоминать. Слишком жуткая история. Но со временем, когда страх ушел, я восстановил ее по памяти и решил опубликовать. Кому-то это будет очень назидательно.
Поэзия : Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??